Дві Пожежі

Ти знову дуєшся на мене,
а я не знаю, що сказать.
Ти дивишся так надуто,
що я не можу промовчать.
Ти знову гордий, як завжди.
Не хочеш першим підійти.
Я без тебе не зумію, я без тебе пропаду.
Хоч іноді прибити хочу, все одно тебе люблю.
Ми з тобою дві пожежі,
дві душі на гострім лезі.
Ми з тобою наче грім.
То війна, то знову мир.
Я буваю надто горда.
Ти буваєш надто впертий.
Та без тебе я не можу.
А ти без мене, мій хороший. Дай-де, дай-де, яй-яй.
Ти мовчиш, а я нервую. Знову гордість не пуска.
Я сердито так жартую та сумую без кінця.
Хай між нами грім лунає,
хай образи не мовчать.
Коли серце покохає, вже не вміє відпускать.
Ми з тобою дві пожежі,
дві душі на гострім лезі.
Ми з тобою наче грім.