Найглибша Тишина

Я кажу и тишина
Небо слухает воно
Кожен полет, начи знак
Та пояснити уже нияк
Место дыхает кресло
Залишает снег помимо
Мы стоим між вітрин
Як сюжет чужих картин
Тихіше, ближче, неспіше
Чуєш, як звучить в душі
Ніж словами руха, ніж погодихом сон
Ти не торкаєшся так, я вже більше не одна
Між секундами види непотибні імена
Якщо схасне увій світи
Моя найглибша тишина
Мовчиш і я мовчу, але більше не хочу
Скільки можна так горіти
Серце прагне знову жити
Цей світ, як тонка крига, під ним боліть, як на вітрилах
Якщо зробити один крок, спалимо залишки думок