На Дніпрових Кручах

Там де нічля лягає в сиві тумани
Де вода колише.
Предавні віки
Сплять вітри холодні в долонях куригамів
І рахують зорі дніпровські ріки
Криком соколиним
Обізветься ні.
Ч
Тут земля тримає вогонь і меч на
Дніпрових кручах вітер б'є у груди на
Дніпрових кручах пам'ятають люди
Оріда, орійда, дорозі туман.
Тут стоїть
Коріння крізь вогонь, кайдан.
На
Дніпрових кручах небо сонце родить сила непокірна.
Берегами бродихай
Ліко пульсую жила горія