Козаки

Ковалькує, іскри летять
Вогонь і залізо не можуть мовчать.
Удар
За ударом гартується сталь.
І пам'ять
Про предків тримає коваль.
Шабля у полом'ї, воля жива, поруч у горні стара булава.
Роки промайнули, змінилися дні
Козацьке коріння живе у мені
Козаки не минуле пор доплеклись.
Так це вогонь, що сьогодні
Палає в очах.
Де шабля звеніла, там
Постріл гримить.
Козацька відвага
У серці не спить.
За нами