Відьма

Ойна лиси на горі вітерець гуляє.
Там дівчина чорноброва
Трави тай збирає.
Чорні брови, карі очі, зачарує, як захоче.
Відьма, відьма молода, хлопців з розуму звела.
Відьма, відьма молода, хлопців з розуму звела.
Малечечку вона сильну силу мала.
Де є тене ремесло, їй бабця передала.
Дні ролика очі зачарує, як захоче.
Відьма, відьма молода, хлопці з розуму звела.
Відьма, відьма молода, хлопці з розуму звела.
Ее.
Згодом тую чорноброву
Стало не впізнати.
Стали хлопці вечорами
Під вікном гуляти.
Чорні брови, тарі очі, зачарує, як захоче.
Відьма, відьма молода, хлопців з розуму звела.
Відьма, відьма молода, хлопців з розуму звела.
Каже козак:
Чорноброва, ти мені милая, та не можу жити з відьмой.
Доленько лихая.
Жодні брови, карі очі
Не знаходять.
Поки вночі козака та й полюбила, свою силу загубила.