Давній Двір

Я знов прийшов у давній двір,
Де юність досі сниться.
Тут наш маленький цілий світ
У пам'яті скриться.
Ми не лічили тих годин,
Їх сипав час багато.
А нині кожна з тих хвилин
Вертається, як свято.
А ми не знали,
Які були багаті.
Не золотом - роками,
не сріблом - вечорами.
А ми не знали,
Які були багаті.
Ми мали все, чого не купиш,
Та зрозуміли це
з роками.
Нас рознесло по різних берегах.
Та берег наш не загубився в часі.
Ще ті ж хлопчиська світяться в очах.
Хоч срібло вже торкнулося волосся.
Не повертаю молодість назад.