Життя Бентежне

В кімнаті сутінки, біл кружляє тихо
Старе [спів] фото на столі
Згадало лихо.
Вікно показує, блі, деде
Застигле небо.
І більше слів гучних
Мені уже не треба.
Я бачив
Кожен поворот моєї долі, де було щастя, де було вдосталью.
Позивний гусар, військовий брати мужні.
Твій погляд чесний, спокійний і недужий.
Твоє коронне слово
Згадую належно.
Ти посміхнешся і скажеш:
"Життя бентежне,
Ох, життя бендежне, як стрімка ріка.
То тримає міцно, то впаде з рук рука.
Життя бендежне, але я стою, але я стою.
За кожен день, за ранки дякую тобі.
Крізь усі тумани, крізь холодні дні
Палає вовних пам'ят
Пам'яті в мені.
Е, ми вбігли швидко, та роки летять, як птахи.