Осіння Річка

Тихо падає лист
Тихо спить ріка
А я знов шукаю
Тебе крізь роки
Осінній тумано обіймаємости
Я знову один.
Де тепер ти, ліхтарі у дощі
Мокрій дороги, а серце не може тебе відпустити
І знову це ніч не дає мені спати.
Я хочу тебе, не можу забути
А осіння річка несе свої води до тебе
Бо між нами холодні дороги.
Та в моєму серці
Ти досі жива
Я тебе шукаю у кожному місті, у кожному погляді, в кожному душі.
Якщо наші дороги колись перенуться
Я більше тебе не відпущу
Ти пішла тихонемо в листопад
А я все шукати поля назад
Наскі каплі дощу, а в душі твоя тінь.
І я все ще чекаю тебе
Кожну ми.