Кохаєш

Чому кохаєш одну,
а цілуєш іншого?
Як можна жити це життя без головного почуття?
Вона у ланцюгах своїх спогадів і в голові її більше не гріють теплі речі, бо приречена.
Важко бути недоречною. В тій квартирі лишився запах ще про вас, на шпалерах записи, що кохаєш, та свічі
гаснуть, бо нікого вже нема.
Чому кохаєш одну,
а цілуєш іншого?
Як можна жити це життя
без головного почуття?
Чому кохаєш одну,
а цілуєш іншого?
Як можна жити це життя
без головного почуття?
Ти знаєш, скільки днів минуло, вона спить вже не сама, але його ще не забула.
І як свічка, що тепер вже не горить, а лиш стоїть в кутку, дивлячись із сумом на стіну.
Вона не знає, чи зрадила принципам.
Ніч питає, чи коїться дівчина, лиш серце знає, який треба зробити крок.
Чому кохаєш одну,
а цілуєш іншого?
Як можна жити це життя
без головного почуття?
Чому кохаєш одну,
а цілуєш іншого?