Боса

Я прийду до тебе боса
Навіть якщо в серці холод не зникає
Твої плечі обіймаю
Хоч все розумію - ти не мій
За тобою піду на дно
Ти мовчиш, а я тону
Та я знаю, що живу, коли ти поруч
І знову бачу, як ти минаєш стороною, а міг би бути поруч, назавжди зі мною
Воюють серце і розум знову між собою, та
Голос твій крізь всі роки залишиться зі мною.
Сама тебе кохала, сама і
Відпустила, та слів не відшукала, тому
Тебе лишила.
Ми шукаємо початок, де
Немає вороття, та заради тебе знову я
Прийшла у все життя
Та, мабуть, вже пізно, пізно.