Читав Я Не Книжки Читав Я Тебе Пісня

Дний був вечір, і вітер колючий
Сховався в читальню під [спів] кленом рудим.
Ти видала книжку і
Листок ще пахучий.
Зайшов на хвилинку, а вийшов твоїм.
Щоб ви не згубились, тихо сказала, а я ж за життя
Не читав ні рядка.
Та я не згубився.
Прийшов, ти чекала і
Книжку дала, і тремтіла рука.
[Спів
Кленовий листок на сторінці найпершій.
Ти книжку відкрила й розкрила мене.
Читав я не книжки, не прозу, [спів] не вірші.
Читав я тебе
Лиш тебе, лиш тебе.
А ти
Усміхалась і знову і знову дала
Нову і листок, як вогонь.