Коли Слова Нічого Не Варті

Я чую брехню у звичайних словах.
Вона оселилась у рідних очах.
На губах усе добре.
У погляді страх і правда губиться в різних словах.
Я пам'ятаю мовчання і деталі, усі ті моменти, що приховали.
І скільки б не чула, я просто повір.
У серці росте недовіри, стіна.
Я більше не знаю кому довіряти, як правду знайти і себе не втрачати.
Немов серед ночі блукаю сама, де рідні зі мною та близьких нема.
Не зведи мене з розуму цією брехнею.
Я втомилась боротися з тінню своєю.
Чому так болить мені кожне повір, коли правда ховається за сотнею стін?
Не ламайте усе, що трималося.
Віри не силуйте сумніватись у власному мирі.
Я втомилась шукати причинний слова, коли правда між нами давно не жива.
Давно не жива.
Я збираю доку