Мурка

Прибула в Одесу банда із Кривого.
В банді були урки, кріптачі.
Темними ділішками банда промышляла.
Мав їх СБУ на олівці.
Верх тримала краля. Звали її Мурка.
Хитрою, сміливою була.
Навіть люті хмурки ті боялись Мурки.
Рейдерське життя вона вела.
Мурка, моя Муряночка.
Мурка, ти моє сонечко.
Мурка, Марічка Жданова, пробач, коханохо.
Ось пішли провали, почались облави.
Безліч стало наших пропадать.
Як би ж нам дізнатись, хто тут став шалявим, щоб за зраду швидко покарать.
Мурка, моя Муряночка.
Мурка, ти моє сонечко.
Мурка, Марічка Жданова, пробач, коханохо.
Якось йшли на діло,
тяпнути схотіли.
Ми зайшли в розкішний ресторан.
Там сиділа Мурка в шкіряній тужурці.
З-під косухи вже стирчав наган. "Слухай, в чом справа?
Чого ж ти не мала? Я хіба тебе не одягав?
Гучі, Лоре п'яни, Шанелі, Лорани я хіба тобі не діставав?"
Мурка, моя Муряночка.