А Мама Знову На Побаченні

Вона [сопіння] давно не вірила в дива
Навчилась бі за усмішкою крити
Та від його тепла душа ожила
І знову захотілося любити
Вона сама собі опора
І не боїться самоти
Та від його простого слова
Їй захотілося знов цвісти
А мама знову на побаченні
А мама знову закохана
І що там люди скажуть?
Байдуже
Вона для когось бажана
А мама знову на побаченні
А мама знову не одна
Для світу просто сильна жінка, а для когось дівчинка жадана
Хтось назве її долю складною
Хтось осудить за пізню любов
Так хочеться бути слабкою
Коли він обіймає без слів
Я буду тим, хто її не залишить
Хто серцем відчує і радість і біль
Хто давні тривоги душі заколиш
І стане опорою в бурю за меті