Дурочка

Ячук із місто, вечір запалав.
Ти йдеш на зустріч.
Я тебе впізнав.
В погляд наче
Диво, посмішка вогонь.
Серденько моє вже
У твоїх долонь.
Каблучки, парфуми, с*кня
До землі.
Та не світ навколо в золоті млі.
Ти проходиш гордо, наче граєш роль
А між нами знову спалахує вогонь
Дурочка, дурочка, ну що ти наробила
Одним своїм поглядом мене ти загубила
Дурочка, дурочка, ти прийшла як сон, і
Серце моє знову взяла у полон.
Дурочка
Дурочка, розкішна й плянка, ти тікаєш
Від кохання, але мене здалека.
Дурочка
Дурочка, вистачить мовчати
Ти ж сама не знаєш, як навчилася кохати
Я не принцеска не мільйонер.
Не літаю
Бізнес-класом до твоїх дверей.