Мелодрами

А може, може, може ми
А може, може, може ми
А може, ми ті самі
Ти для мене стіни
Ти для мене дім
Ти для мене рідне
Між усім чужим
Ти нічний неспокій
І солодкий сон
Схоже, навіть більше
Ти ковток спросоння
Тож скажи, чому
Не говоримо
Хоч із розуму
Разом сходимо
Ми вічно щось чекаємо
Чи знак, чи момент