Внуки

Покоління кріз час
Дивись у це дзеркало.
Ми тут поїхали я
Я гортаю старий альбом, де чау зупинив
Свій біг.
Мій син там малий, коли сміявся
Біля доріг і раптом у кімнату забігла
Мала вона.
Ти ж очі той самий погляд.
Посмішка та сама.
Я дивлюсь на твоїх дітей, бачу твої роки.
Немов
Повернулись наза щасливі мої зірки.
Той самий упертий рух, ластовиня
На носі сміються.
Так само дзвінко хоч
Спати пора уже досі сміх
Це дивний усе звіт уко малюнок живих
Картин, де донька повториться в доньці, а в хлопчикові
Спів] міну
Це дзеркало наших дітей, продовження
Світла і наших очей.