Не Питайте Скільки Мені Років

Час непомітно гортає сторінки
Ми ж усі краще ховали в архів
Досить збирати для щастя хвилинки.
Час розпочати свій власний мотив
Завтра немає, а є лиш сьогодні.
Кожна секунда карбує мій крок.
Геть відпустила тривоги, холодні
Зламала стандарт застарілих думок
Не питайте
Скільки мені років.
Не судіть по збочках на обличчі
Бо життя не складається на потім.
Роки не віднімуть право жити.
Не гортайте паспорт ви щоденно.
Він не має права диктувати
Бо папір не знає достеменно,
Як я маю губи фарбувати
Я завжди жила серед звичних
Стандартів в чужому сценарії б*яклих ролей.
Не знала ціни для високих азартів.
Втікала від власних шалених ідей.
Моментів для себе чекати не треба,
Щоб щастя звільнити з буденних кайдан.