Дика Жінка

Вона така дурна
Буває трохи зла
Але не кохати її вже ніяк.
Вона вічно начудить, та я все стерплю, бо цю дику жінку я дуже люблю
Вона хоче на море, я беру ключі
Їй море треба саме у ночі
Вона не вміє щастя відкладати
З нею життя не можна пропускати
Я буду далі кохати
А вона буде витворяти
Вона така дурна, буває трохи зла.
Але не кохати її вже ніяк
Вона вічно начудить, та я все стерплю
Бо цю дику жінку я дуже люблю
Вона така дурна.
Буває трохи зла
Але не кохати її вже ніяк
Вона вічно начудить, та я все стерплю.