Листопад

Листопад торкає плечі
Жовтим золотом з дерев
День стає коротшим, вечір
Наче хтось його забрав
По алеях ходить осінь
Замітаючи сліди
І чомусь у листопаді
Ближчі спогади завжди
Може листя добре знає
Що не вічне на землі відпускай
І не питай
Чи побачимось колись
Листопад листопад
Не вертай мені минуле
Я і без тебе не забув
Все, що ми не повернули
Листопад листопад
Не торкай
Душевні рани
Хтось пішов із мого життя
Та у серці не розтанув